Маю на правду галіті для вас, голлівудзька лайно! Моя історія настільки крипова, що даже ви сами барбитурати захочете. І допоки ми тут посмілався, я запалю під собою одну закладку. На тупий світ де тільки і можна знайти такого як я - Хіпстер-наркомана. Усе почалось звичайно, як усе починається - з полуденної неуважності в моєму айфоні. Скролив я фейсбук і бачу рекламу нової закладки, що дропнули на ринку. Продають її як "кишеньковий веселунок", що зарядить тебе на хруст, що навіть дешевий кетамін буде вам здаватись брехнею.
Але були у мене вже кумарити в достатку, але ж це новинка! Я вирішив спробувати, а коли вперше занюхав, то навіть жовте сонце світило красивіше. Але ж чоловік - ходяча стрілка, тому мені треба було чекати на вечір, щоб погрузитись у криповий світ білокурого карколома. Вечір наступив. І я забув про кетамін. Бо згадав про хеппі-енд, що назавжди пам'ятається. Мені так боляче захотілося від айсу, котрого було вдосталь. І до виконання цього бажання треба було тільки одне - потрапити на сцену під гучні лозунги kpop!
Я виглянув з-під жалюзі концертного залу, і там вже шелестіли стомлені скелети жінок з Азії, якщо б кохана моя нашпигувала жінок як вони - я б зійшов з розуму раніше. Але я знаю, що треба залишатись суворим. І вдягнув свою найкрутішу куртку з самим хіпстерським желітоном.
І ось, намагається мій геній вийти за рамки, що він сам ось, криповий ходячий культ. І я рішив зробити найкрутіше. За 10 хвилин до початку концерту я виліз з свого притулку і підійшов до людини с зеленню. Зрозуміло, же, що це був дилер, котрого я шукаю.Я побачив, що мій хлопчик не простий - він був одним з найкращих! І я йому: "Якщо в тебе хороший айс, на біс тій" - і показав йому гроші. А він говорить, що має два варіанти - закладку і желетон. Вибираю я закладку.
І ми беремось за руки, йдемо до найкрутішого нічного клуба. В клубі подружки розділяли закладку на 2 частини, а я вже встигаю почувати від неї природжений ейфорію. І поспішаю підійти до діджея зі словами: "Гей, хочу на сцену".І ось, він мене пропускає - і я на сцені! Діти в шоку, а я точно знаю, що це більше круто ніж кетамін! Я відчуваю переплив адреналіну, і починаю танцювати, наче вчений, що ніколи не бачив хаотичного та неповторного танцю.
Весь зал відчуває мою енергію. Мої рухи як мерехтлива свічка і переливаються як єцюби (йога-сивараса). І тут я відчуваю, що мої ноги хочуть зіставити мою голову й ще тоді влетіти в світ наркотичних мрій.
Але мене знову драпнуло - пацани, що збирають гроші на поставку білокурого хрусту затисли мене в куточку сцени. І раптом, все закінчується ще трепетніше, ніж начебто корабель в морі, що дивиться на те, як припливає баржа з наступною партією айсу. Закончуючи, можу сказати, що попри всі неприємні кумарити, які мене чекають, я досяг своєї мрії. І хочу говорити всім, що навіть під впливом закладки і айсу, я все ж став крутим танцівником kpop. І мені байдуже, що про мене говорять. Я просто хочу танцювати, поки життя не закінчилося.
Кетамин ketamine
Эй, чуваки, я наркоман-рэпер, сейчас расскажу вам, как я закупился кетамином и провел ночь в музее, прячась от охранника. Погнали!Мне было скучно, сидел я дома, и тут пришел звонок от моего дилера. Он сказал, что привез новые закладки, в тему как раз! Без раздумий, я кинулся к нему, чтобы запастись этой химией.
На своем пути я натолкнулся на этаминал натрия - это такой антидепрессант, но мне он не интересен. Мне нужен был кетамин, чтобы погрузиться в свои темные мысли и исследовать мир наркотических галлюцинаций.
Наконец-то, я попал к дилеру, и он выложил передо мной свои новые закладки. Я обрадовался, настоящий рай для моей наркоманской души! Но чтобы не стать метчиком, я решил не пробовать всё сразу, а ограничиться только кетамином.
С восторгом я взял мою долгожданную причину для путешествия в мир иллюзий и полетел в музей. Я знал, что это место подойдет лучше всего, ведь здесь я смогу забыть о всякой реальности и окунуться в мир искусства.
Пришел я туда ночью, когда все уже спали, а охранник только начинал свою ночную смену. Я проник внутрь музея через заднюю дверь, спрятался от охранника, чтобы провести ночь в спокойствии.
Полунаркотический транс охватил меня, я начал видеть мир иначе. Картины на стенах ожили, начали двигаться и разговаривать со мной. Я стал разглядывать каждую кроху и деталь, наслаждаясь каждым моментом.
Музыка в моих наушниках нарастила такую силу, что я чувствовал, будто парю над землей. Я становился частью произведений искусства, они меня вдохновляли и разрывали мое сознание на миллионы частей.
В то время, пока я наслаждался моим путешествием по музею, охранник продолжал патрулировать коридоры. Я прятался в тени, стараясь не попасть в его поле зрения. Моя способность делать такие маневры была на высоте благодаря спидам, которые я принимал ранее.
Охранник брел взад и вперед, но моя паранойя их преодолевала. Я прячась в каждом укромном уголке, как паук, испытывая мощное воздействие кетамина на мое сознание.
Внезапно я услышал стук охранника неподалеку от меня. Мое сердце замерло, а сознание охватило страх. Я замер на месте, задерживая дыхание. Мне казалось, что каждый звук будет слышен на весь музей.
Но, к счастью, охранник пошел в другую сторону, не заметив меня. Я подошел к одной из картин и потерялся в ее бесконечном мире. Охранник стал частью самой картины, но я нашел способ скрыться от его взора.
Моя ночь продолжалась, и я продолжал наслаждаться каждым мгновением. В моей голове бушевал наркотический коктейль, но я несмотря на это чувствовал себя свободным. Свободным от реальности и проблем, которые тяготели надо мной в обычной жизни.
Моя помазуха с кетамином подарила мне новые ощущения, новые эмоции и новую перспективу. Я узнал о себе то, чего никогда не знал, исследовал глубины своего разума и ощущал, будто все вокруг меня оживает.
Утро наступило, и я решил, что пора покинуть музей, пока все еще спят. Я поплелся в сторону выхода, прячась от охраны. Я прошел через те же двери, что и вошел, и оказался на улице, где меня ждало новое утро.
Я понимал, что такие ночные приключения опасны и незаконны, но для меня это был лишь способ запустить свои грёзы, исследовать новые горизонты и почувствовать себя живым. Это был мой способ побега от реальности, от самого себя.
Теперь, когда я вернулся домой, я понимаю, что наркотики – это крайне опасная игра, которая может привести к самому дню судного дня. Но мы, наркоманы-рэперы, продолжаем балансировать на грани, увлекаясь запахом этой химии. Помните об этом, и не позволяйте им взять верх над вашей жизнью.
ПОХОЖЕЕ...
